We all have scars. We all have stories.

Про що ще писати на карантині, як не про подорожі :) Але не буду мучити себе і вас мільйоном блакитних хвиль кіпрських пляжів, розрекламую коротенько тему, на яку підсіла всього пару років як - екскурсії містом на автобусах Hop On Hop Off.


( +5 фото )

Як активний косметиколюб, якого хлібом не годуй - дай поговорити годинку-другу про баночки з кремами та пінками, часто зустрічаюсь з твердою впевненістю інших фанатів косметичного догляду за собою в тому, що чим дорожчий бренд, тим "дорожчий" і натуральніший склад косметики під цим брендом, і що це важка доля ніщебродських клієнтів "Зеленої Аптеки" і "Нівеї" носити на обличчі гліцерин, силікони, мінеральні масла, парабени і все інше, що всякими сумнівними "Екологіками" незаслужено названо ледве не отрутою для шкіри, а от в дорогих кремах виключно пилок з крилець фей, що живуть на південному схилі гори Фудзі, та екстракт рогу єдинорога, змолотий незайманими принцесами у першу місячну ніч.

Ну що ж, давайте швиденько подивимося в повні списки інгредієнтів двох дорогих кремів:

- швейцарського La Prairie:



- французького Sisley:


Я не буду зараз намагатися аналізувати ці формули, бо я не технолог і просто списку компонентів для цього недостатньо, і тим більше не впадатиму в екоголізм, повторюючи нісенітниці про те, що парабени викликають рак. Просто констатую: і в дорогих кремах за сотні доларів є гліцерин, мінеральна олія, повний комплект недорогих консервантів (парабенів), гіалуронова кислота (чия ефективність при нанесенні на шкіру дуже сумнівна), спирти і все інше, а натуральні компоненти, типу екстракту огірка чи кореня женьшеня, так само зустрічаються в двадцятигривневих кремах з нижньої полички супермаркету.

Справа рідко буває в компонентах.

Косметику La Prairie, доречі, дуже люблю.

У вихідні випала можливість участі в хорошій справі - поїхати з командою візажистів та перукарів до Вишгородського районного дитячого будинку "Любисток", порадувати дівчат макіяжем та укладками, а хлопців - новими стрижками.

Одна з моїх мейкап-подопічних у той день - красуня Сонєчка.


Фото не редагувала (хіба що зменшила розмір світлин), показую реальність, як вона є.

( деталі )

Коли автобус "Варшава-Київ" зупинився біля чергового придорожнього кафе вже на території України, водії показали нам, в який бік бігти до туалету, а самі перекурили і зайшли до величенького будинку з фальш-брусу і написом "Рідна Хата" на фасаді. По очах побачила - будуть обідати! Я й сама не проти була перекусити чи хоча б випити гарячого чаю, тож пішла за ними.

Всередині мене зустріло диво!..


( +6 фото )

Destino — анімаційна короткометражка, створена 2003 року компанією The Walt Disney Company. Унікальність Destino полягає в тому, що роботи над цією короткометражкою почалися аж 1945 року, за 58 років до кінцевого завершення роботи над проектом. У роботі над проектом співпрацювали американський аніматор Волт Дісней та іспанський художник Сальвадор Далі. До мультику увійшла музика, написана мексиканським автором пісень Армандом Домінґесом і виконана Дорою Луз. Цю короткометражку включили до Шоу анімаційних Шоу 2003 року. (звідси)

Майя Дерен (англ. Maya Deren), уроджена: Елеонора Деренковська; нар. 29 квітня 1917, Київ — пом. 13 жовтня 1961, Нью-Йорк) — американська режисерка та акторка незалежного кіно, хореограф, етнограф, поетеса, теоретик авангарду. Народилася в Києві у сім'ї психіатра Соломона-Давида Деренковського та актриси Марії Фідлер. 1922 року разом із батьками переїхала з України до США.

1947 року стала першою лауреаткою премії Ґуґґенгайма за творчу працю в кіно, стипендію від якої вклала в кіно, завершивши «Медитацію насильства», і вирушила на острів Гаїті, аби вживу відчути вудуїстські ритуали. Досить швидко Майя стала однією з посвячених, її допустили до участі в церемоніях. Тричі в 1947—1954 роках вона відвідувала Гаїті. За цей час було знято два фільми та величезну кількість додаткового кіноматеріалу й написано одну з найдокладніших книг про цю культуру — "Божественні Вершники: Живі Боги Гаїті".

В кінці 1950-х рр. заснувала Фундацію творчого кіно з метою підтримки незалежних режисерів.

Померла від крововиливу в мозок, що пов'язують із вживанням амфетамінів з початку 1940-их років. Прах Майї Дерен було розвіяно над рікою Фудзі.

(звідси)

Коли у мене буде поганий настрій, переглядатиму це відео.

Відео не найкращої якості, але телефон працював на останніх 5% акумулятора, добре, хоч так :)

Поки тепло, буде працювати. Розклад роботи фонтану можна знайти тут.

З відгуків про додаток "База знань для WoT" на Гугл плей маркеті (автори додатку - чоловік та його друг).

Повчальне відео від американського бьюті-блогера GlitterForever17 про те, як на піку своєї популярності вона купила розкішний будинок та вгатила величезні гроші в грандіозний ремонт, що включав в себе повну переробку деяких кімнат, якими вони так і не користувалися, величезні кришталеві люстри, проведення всіх комунікацій для домашнього кінотеатру, який так і не відбувся, найдорожче обладнання ($50К) для одного з душів, який вона не юзає, бо занадто складний, "золоті унітази" і таке інше.

Тепер блогерські прибутки вже далеко не ті, грошей на всі платежі з іпотеки і на утримання будинку не вистачає, тож "white trash princess", яка вона сама себе називає, втрачає все, в що вклала кровно зароблені мільйони...